Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гіреш Й$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Коваленко В. М. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, О. О. Даниленко, Р. М. Кириченко, Й. Й. Гіреш, Є. Ю. Тітов, Н. С. Поленова // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_6_4 | ||
| 2. |
Несукай О. Г. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня [Електронний ресурс] / О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_6_10 Мета роботи - дослідити особливості структурно-функціонального стану лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) різного ступеня шляхом визначення змін поздовжньої, циркулярної й радіальної деформації міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та оцінювання скоротливої, резервуарної і кондуїтної функції лівого передсердя (ЛП). Обстежено 80 хворих (59 % жінок) на ГХ віком у середньому (57,2 +- 1,0) року. Сформовано чотири групи: 1-ша - 20 хворих без ГЛШ; 2-га - 25 хворих з легкою ГЛШ; 3-тя - 20 хворих з помірною ГЛШ, 4-та - 15 хворих з вираженою ГЛШ. Проводили ехокардіографію у М- та В-режимах, у режимі імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії, спекл-трекінг ехокардіографію. Проаналізовано поздовжню (ПГСД) і циркулярну (ЦГСД) глобальну систолічну деформацію та її швидкість - ШПГСД, ШЦГСД, ранню (РДШДЛШ ) та пізню діастолічну швидкість деформації ЛШ, ранню і пізню діастолічну швидкість деформації ЛП, систолічну деформацію ЛП. Виявлено зміни поздовжньої та циркулярної складових деформації у хворих з різним ступенем ГЛШ: уже в групі з легкою ГЛШ встановлено статистично значуще зниження ПГСД і РДШДЛШ, яке поглиблювалося зі збільшенням ступеня ГЛШ. При помірній ГЛШ поряд з порушенням поздовжнього скорочення зареєстровано статистично значуще зменшення ЦГСД та ШЦГСД. У групі з вираженою ГЛШ відзначено найменші величини ПГСД, ЦГСД та ШЦГСД порівняно з такими в інших групах. Зафіксовано порушення резервуарної та кондуїтної функції ЛП уже в 1-й групі хворих, що поглиблювалося зі збільшенням ГЛШ. У групі з вираженою ГЛШ діагностовано порушення скоротливої функції ЛП. Застосування спекл-трекінг ехокардіографії у хворих на ГХ при збереженій фракції викиду ЛШ дозволяє вже в групі з легкою ГЛШ виявляти порушення скоротливої функції в повздовжньому напрямку, діастолічну дисфункцію та підвищення тиску наповнення ЛШ. Ці порушення поглиблювалися зі збільшенням ступеня ГЛШ і були найбільш вираженими в групі з вираженою ГЛШ. У групі з легкою ГЛШ відзначено порушення резервуарної та кондуїтної функції ЛП, яке поглиблювалося в групах з помірною та вираженою ГЛШ. При цьому порушення скоротливої функції ЛП зареєстровано тільки в групі з вираженою ГЛШ. | ||
| 3. |
Несукай О. Г. Зміни геометрії скорочення лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу з різною частотою скорочень серця [Електронний ресурс] / О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_1_10 Цель работы - исследовать продольную деформацию миокарда левого желудочка (ЛЖ) и сократительную, резервуарную и кондуитную функции левого предсердия (ЛП) у пациентов с гипертонической болезнью при различной частоте сокращений сердца (ЧCC) с помощью спекл-трекинг эхокардиографии. Обследовано 56 больных (63 % женщин) ГБ II стадии. В подгруппу 1А вошло 13 пациентов с ЧСС << 70 в 1 мин без гипертрофии ЛЖ (ГЛЖ), 2А - 16 пациентов с ЧСС << 70 в 1 мин с легкой ГЛЖ, 70 в 1 мин с легкой ГЛЖ. Проведено <$E symbol У> 70 в 1 мин без ГЛЖ, 2Б - 15 пациентов с ЧСС в 1Б - 12 пациентов с ЧСС эхокардиографию в М и В-режимах, в режиме импульсно-волновой и тканевой допплерографии, а также спекл-трекинг эхокардиографию. Проанализировано продольную и циркулярную глобальную систолическую деформацию и скорость деформации, раннюю (РДСДЛЖ) и позднюю диастолическую скорость деформации ЛЖ, раннюю и позднюю диастолическую скорость деформации ЛП, систолическую деформацию ЛП. Выявлены меньшие величины продольной составляющей деформации у больных в группах с ЧСС << 70 в 1 мин, статистически значимо меньшие величины продольной глобальной систолической деформации ЛЖ в группах с легкой ГЛЖ по сравнению с такими в группах без ГЛЖ. При оценке диастолической функции зарегистрирован статистически значимо меньший показатель РДСДЛЖ в группах с ЧСС << 70 в 1 мин. Выявлено снижение резервуарной, сократительной функции ЛП в группах с низкой ЧСС. Выводы: снижение сократительной функции ЛП в группах с ЧСС << 70 в 1 мин может быть обусловлено более высоким давлением наполнения ЛЖ, которое выявлено с помощью определения показателя Е/РДСДЛЖ. | ||
| 4. |
Гіреш Й. Й. Оцінювання гендерних особливостей систолічної та діастолічної функції серця при гіпертонічній хворобі методом спекл-трекінг ехокардіографії [Електронний ресурс] / Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_2_9 Цель работы - оценить продольную деформацию миокарда левого желудочка (ЛЖ), а также сократительную, резервуарную и кондуитную функции левого предсердия (ЛП) у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ) в зависимости от пола с помощью спекл-трекинг эхокардиографии. Обследовано 92 больных ГБ II стадии в возрасте в среднем (56,9 +- 1,1) года. Сформированы группы пациентов: 1А - 14 женщин без ГЛЖ, 1Б - 10 мужчин без ГЛЖ, 2А - 16 женщин с легкой ГЛЖ, 2Б - 14 мужчин с легкой ГЛЖ, 3А - 13 женщин с умеренной ГЛЖ, 3Б - 8 мужчин с умеренной ГЛЖ, 4А - 6 женщин с выраженной ГЛЖ, 4Б - 11 мужчин с выраженной ГЛЖ. Проведено эхокардиографию в М и В-режимах, в режимах импульсно-волновой и тканевой допплерографии, спекл-трекинг эхокардиографии. Проанализирована продольная глобальная систолическую деформацию (ПГСД) и ее скорость, раннюю (РДСДЛЖ) и позднюю диастолическую скорость деформации ЛЖ, раннюю (РДСДЛП) и позднюю диастолическую скорость деформации ЛП, систолическую деформацию ЛП (СДЛП). Рассчитаны отношения Е/РДСДЛЖ для оценки давления наполнения ЛЖ. Выявлено снижение показателя ПГСД у мужчин в группах без ГЛЖ и с легкой ГЛЖ, что свидетельствовало о снижении сократительной функции ЛЖ. При оценке диастолической функции у мужчин с легкой ГЛЖ выявлено статистически значимо меньшую, чем у женщин, величину РДСДЛЖ и более высокое давление наполнения ЛЖ, оцениваемое по показателю Е/РДСДЛЖ. У мужчин без ГЛЖ, с легкой и умеренной ГЛЖ выявлено снижение показателя СДЛП, что свидетельствовало о снижении резервуарной функции ЛП. Также у мужчин с легкой ГЛЖ выявлено снижение показателя РДСДЛП по сравнению с таковым у женщин, что свидетельствовало о снижении кондуитной функции ЛП. Данные изменения, вероятно, обусловлены более высоким давлением наполнения ЛЖ. | ||
| 5. |
Несукай О. Г. Вивчення функції правого шлуночка в пацієнтів з гіпертонічною хворобою методом спекл-трекінг ехокардіографії [Електронний ресурс] / О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 85-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_5_12 Цель работы - исследовать особенности структурно-функционального состояния правого желудочка (ПЖ) у больных гипертонической болезнью с гипертрофией левого желудочка (ГЛЖ) разной степени с помощью оценки изменений продольной деформации миокарда ПЖ. Обследовано 64 больных (54 % женщин) гипертонической болезнью II стадии в возрасте в среднем 55 лет. Сформированы группы: в 1-ю вошли 17 больных (59 % женщин) без ГЛЖ; во 2-ю - 17 больных (53 % женщин) с легкой ГЛЖ; в 3-ю - 15 больных (61 % женщин) с умеренной ГЛЖ, в 4-ю - 15 больных (61 % мужчин) с выраженной ГЛЖ. Дополнительно пациенты с ГЛЖ были распределены в зависимости от дилатации левого предсердия (ЛП) на группу А - 21 больной без дилатации ЛП, и группу Б - 26 больных с дилатацией ЛП. Проведена эхокардиография в М и В-режимах, в режимах импульсно-волновой и тканевой допплерографии, спекл-трекинг эхокардиографию. Проанализировано продольную глобальную систолическую деформацию (ПГСД) ПЖ и ее скорость (СПГСД), раннюю диастолическую скорость деформации ЛЖ (РДСДЛЖ). Рассчитано отношение Е/РДСДЛЖ для оценки давления наполнения ЛЖ. Выводы: нарушение сократительной функции ПЖ можно объяснить тем, что дилатация ЛП при гипертонической болезни возникает вследствие прогрессирования диастолической дисфункции и ассоциированного с ней повышенного давления наполнения ЛЖ, что в свою очередь влияет на сократительную функцию ПЖ. В группе с выраженной ГЛЖ выявлена прямая корреляционная связь показателей деформации ПЖ с РДСДЛЖ, и обратная корреляционная связь ПГСД ПЖ с Е/РДСДЛЖ, что также подтверждает влияние диастолической функции ЛЖ на геометрию сокращения ПЖ. | ||
| 6. |
Несукай О. Г. Динаміка показників деформації лівих відділів серця у хворих на гіпертонічну хворобу при довготривалому лікуванні [Електронний ресурс] / О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_6_11 Цель работы - исследовать особенности ремоделирования левых отделов сердца у пациентов с гипертонической болезнью и гипертрофией левого желудочка (ГЛЖ) под влиянием длительной терапии блокаторами ренин-ангиотензиновой системы в течение одного года с помощью оценки продольной, циркулярной и радиальной деформации миокарда левого желудочка (ЛЖ) и сократительной, резервуарной, кондуитной функции левого предсердия (ЛП). Обследовано 48 больных (56 % женщин) гипертонической болезнью II стадии. Сформированы группы: в первую вошли 22 больных, получавших блокаторы рецепторов ангиотензина II, в возрасте в среднем (57,5 +- 1,6) года, в вторую - 26 больных, получавших ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (ИАПФ), в возрасте в среднем (59,4 +- 1,4) года. Дополнительно пациенты были распределены в зависимости от выраженности ГЛЖ: 35 больных с легкой и умеренной ГЛЖ и 13 больных с выраженной ГЛЖ. Проведена эхокардиографию в М и В-режимах, в режиме импульсно-волновой и тканевой допплерографии, спекл-трекинг эхокардиографию. Проанализировано продольную (ПГСД) и циркулярную (ЦГСД) глобальную систолическую деформацию и их скорости, раннюю диастолическую скорость деформации ЛЖ и позднюю, раннюю и позднюю диастолическую скорость деформации ЛП, систолическую деформацию ЛП. Выявлено улучшение сократительной функции ЛЖ в продольном направлении, о чем свидетельствовало увеличение ПГСД на 6 и 5% соответственно в 1-й и 2-й группах, по сравнению с показателем до лечения. При анализе диастолической функции ЛЖ выявлено увеличение ранней диастолической скорости деформации ЛЖ в 1-й и 2-й группах на 6 и 4% соответственно. Выявлено увеличение величины показателя систолической деформации ЛП в 1-й и 2-й группах по сравнению с таковым до лечения на 9 и 8 % соответственно. Таким образом, на фоне лечения блокаторами рецепторов ангиотензина II и ИАПФ выявлено улучшение сократительной и диастолической функции ЛЖ и резервуарной функции ЛП. Выводы: у пациентов с легкой и умеренной ГЛЖ и больных с выраженной ГЛЖ выявлено уменьшение индекса массы миокарда ЛЖ на 5 и 10 % соответственно. В группе с выраженной ГЛЖ, наряду с улучшением деформации в продольном направлении, отмечено статистически значимое увеличение величины ЦГСД на 10 % по сравнению с показателем до лечения. | ||
| 7. |
Коваленко В. М. Порівняльний аналіз структурно-функціона льного стану серця у хворих із хронічним міокардитом та дилатаційною кардіоміопатією [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, Н. С. Тітова, Й. Й. Гіреш, Р. М. Кириченко, О. В. Дмитриченко, Є. Ю. Тітов // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 1. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_1_13 | ||
| 8. |
Коваленко В. М. Клінічний перебіг гострого міокардиту у хворих зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, Р. М. Кириченко, Н. С. Тітова, Й. Й. Гіреш, О. В. Дмитриченко // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 3. - С. 62-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_3_10 Мета роботи - дослідити динамічні зміни структурно-функціонального стану серця та персистенцію порушень серцевого ритму у хворих із гострим міокардитом зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 6 місяців. Обстежено 54 пацієнтів з гострим міокардитом зі збереженою фракцією викиду (>> 40 %) ЛШ. Обстеження проведено двічі: у перший місяць від дебюту міокардиту та через 6 міс спостереження. За даними МРТ серця, у 1-й міс від початку захворювання раннє контрастування на Т1-зважених зображеннях та/або посилення інтенсивності сигналу на Т2-зважених зображеннях виявлялися у всіх хворих, при цьому їх частка становила відповідно 66,6 та 62,9 % випадків, а відтерміноване накопичення контрасту спостерігалося в 14,8 % випадків. Через 6 міс спостереження набряк і гіперемію міокарда виявляли лише в 7,4 та 9,2 % випадків, а фібротичні зміни - у 37,0 % хворих, при цьому в 59,2 % хворих патологічні зміни при проведенні МРТ серця взагалі не виявлялися. Середня кількість уражених запальними змінами сегментів ЛШ у 1-й міс становила 2,33 +- 0,23, а через 6 міс цей показник зменшився до (1,43 +- 0,17) сегмента (p << 0,01). Величина фракції викиду ЛШ збільшилася з (47,3 +- 5,3) % у 1-й міс до (56,2 +- 2,5) % через 6 міс (p << 0,01), так і через 6 міс (r = 0,72; p << 0,01), і наявністю епізодів НШТ, що також було підтверджено за допомогою визначення точного критерію Фішера (p = 0,019), статистично значущі зв'язки аналогічного спрямування було встановлено і між наявністю епізодів НШТ та присутністю фібротичних змін на МРТ серця. Висновки: для хворих із гострим міокардитом зі збереженою фракцією викиду ЛШ характерна відсутність тяжких порушень скоротливої здатності міокарда, що обумовлювалося невеликим об'ємом запального ураження міокарда ЛШ. Клінічно значущі порушення серцевого ритму, зокрема епізоди НШТ, у цих хворих можуть спостерігатися навіть у разі відсутності значних порушень структурно-функціонального стану серця та асоціюються з більшою кількістю сегментів ЛШ, уражених запальними і фібротичними змінами. | ||
| 9. |
Коваленко В. М. Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, Р. М. Кириченко, Є. Ю. Тітов, Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 4. - С. 7-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_4_5 | ||
| 10. |
Коваленко В. М. Сучасні уявлення про патогенез міокардиту [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, Н. С. Поленова, Р. М. Кириченко, Й. Й. Гіреш, Є. Ю. Тітов, А. С. Козлюк // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 2. - С. 65-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_2_12 Діагностика та прогнозування перебігу міокардиту - одна з найскладніших і невирішених проблем сучасної кардіології не тільки в Україні, а й в розвинених країнах світу. Загальновідомо, що для розроблення адекватних методів діагностики, лікування та попередження ускладнень необхідними є фундаментальні знання, які стосуються патогенетичних механізмів розвитку і прогресування певного захворювання. В патогенезі порушення скоротливої функції серця і його дилатації як у гостру, так і в хронічну стадію міокардиту першочергову роль відіграють імунопатологічні реакції, які виявляються автоімунізацією та гіперреактивністю щодо структурних елементів серцевого м'яза. В основі патогенетичних механізмів вірусного міокардиту лежить комплекс чинників - пряма цитотоксична дія вірусу на кардіоміоцити, активація процесів апоптозу, а також реакцій первинного і вторинного імунітету, ураження мікросудинного русла, ремоделювання скоротливого апарату серцевого м'яза. Основними прозапальними цитокінами, які виробляються імунними клітинами у вогнищі запалення, є <$E gamma>-інтерферон, фактор некрозу пухлини <$E alpha>, інтерлейкін (ІЛ) <$E 1 beta>, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-17А, ІЛ-23. Інший механізм ушкодження міокарда пов'язаний з активацією імунопатологічних реакцій гуморального типу із синтезом кардіоспецифічних антитіл, зокрема до <$E beta~1>-адренорецептора, кардіального міозину, актину, ламініну, віментину та інших структур серцевого м'яза. Суттєва роль у патогенезі міокардиту нині відводиться стимуляції toll-подібних рецепторів 2-го та 4-го типу й активації матриксних металопротеїназ, що має безпосередній зв'язок із продукцією прозапальних цитокінів. Перспективним для уточнення деяких патогенетичних мезханізмів запального ураження серцевого м'яза на сьогодні вважається і вивчення ролі різних типів мікро РНК. На цей час світовою кардіологічною спільнотою визнана актуальність подальшого вивчення різних механізмів патогенезу міокардиту з метою визначення тих патогенетичних ланок, вплив на які може зменшити патологічний ефект імунозапального ураження серця та тяжкість перебігу захворювання й поліпшити прогноз для пацієнтів з міокардитом. | ||
| 11. |
Коваленко В. М. Діагностика міокардиту як одна з актуальних проблем кардіології [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, Н. С. Поленова, Р. М. Кириченко, Й. Й. Гіреш, Є. Ю. Тітов, А. С. Козлюк, Ю. А. Боцюк // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 4. - С. 78-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_4_12 Діагностика і прогнозування перебігу міокардиту донині залишаються одними з найбільш актуальних, складних і недостатньо вирішених проблем у сучасній кардіології, що пов'язано як з великим поліморфізмом клінічних виявів цього захворювання, так і з відсутністю абсолютно специфічних симптомів і діагностичних критеріїв. У більшості випадків поява серцевої недостатності, больового синдрому, порушень серцевого ритму і провідності або інших клінічних ознак спостерігається на 2-й тиждень від початку інфекційного захворювання, однак запальне ураження серця може і не мати чіткого зв'язку з перенесеною інфекцією. Серед основних методів, що застосовуються для діагностики міокардиту в клінічній практиці, слід виділити електрокардіографію, холтерівське моніторування ЕКГ, ехо-кардіографію (ЕхоКГ) та спекл-трекінг ЕхоКГ, візуалізацію серцевого м'яза за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ендоміокардіальну біопсію. Електрокардіографія і холтерівське моніторування ЕКГ є високоінформативними методами для виявлення, прогнозування і динамічного спостереження найчастіших ускладнень міокардиту - порушень ритму і провідності. Обов'язковою методикою для оцінки скоротливості міокарда є двомірна ехокардіографія. Вона надає змогу оцінити розміри камер серця, систолічну і діастолічну функцію, глобальну та регіонарну скоротливість, наявність тромбоутворення в порожнинах, перикардіальний випіт. Останніми роками з'являється все більше даних про застосування для діагностики міокардиту спекл-трекінг ЕхоКГ, яка заснована на оцінці деформації та швидкості деформації міокарда в поздовжньому, радіальному і циркулярному напрямках. МРТ серця з введенням контрасту є неінвазивним та одним з найбільш інформативних методів виявлення ознак ураження міокарда. МРТ дозволяє візуалізувати анатомію, вивчити структуру і провести характеристику тканини серця, визначити функціональні особливості передсердь і шлуночків. Тим не менше, золотим стандартом для верифікації діагнозу міокардиту донині залишається ендоміокардіальна біопсія. Лабораторні методи діагностики є додатковими дослідженнями, що в комплексі з інструментальними методами дозволяють оцінити зміни активності запального процесу в міокарді при тривалому спостереженні. | ||
| 12. |
Коваленко В.М. Лікування міокардиту: сучасні підходи та перспективні напрямки [Електронний ресурс] / В.М. Коваленко, О. Г. Несукай, С. В. Чернюк, Н. С. Поленова, Р. М. Кириченко, А. С. Козлюк, Й. Й. Гіреш, Є. Ю. Тітов // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 6. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_6_9 | ||
| 13. |
Несукай О. Г. Ефективність серцевої ресинхронізувальної терапії у хворого з кардіомегалією: огляд літератури і клінічний випадок [Електронний ресурс] / О. Г. Несукай, Р. М. Кириченко, Т. М. Корнієнко, С. В. Чернюк, Є. Ю. Тітов, Й. Й. Гіреш, С. В. Лизогуб // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 2. - С. 58-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_2_11 Стаття присвячена серцевій ресинхронізувальній терапії - методу лікування хронічної серцевої недостатності за допомогою бівентрикулярної кардіостимуляції. Розглянуто історію розвитку методу від перших спроб усунення диссинхронії серця до теперішнього часу. За останні 20 років метод вдосконалювався як технічно, так і з точки зору формування сучасних показань до його застосування. На основі результатів рандомізованих клінічних досліджень з вивчення ефективності методу показано вдосконалення показань і критеріїв відбору пацієнтів для серцевої ресинхронізувальної терапії. Описано клінічний випадок успішної серцевої ресинхронізувальної терапії в пацієнта з кардіомегалією, тяжкою хронічною серцевою недостатністю і повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса на тлі тривалої оптимальної медикаментозної терапії. | ||
| 14. |
Коваленко В. М. COVID-19-асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, Н. С. Тітова, С. В. Чернюк, Р. М. Кириченко, Й. Й. Гіреш, Є. Ю. Тітов // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 3. - С. 9-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_3_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |